Іларіон Грузин, Новий, Афонський (1864)

У світі Ієсей Канчавелі народився в 1776 році в Імеретії. З раннього віку він був присвячений Богові та навчений читати Святе Письмо. Після переходу до монастиря Табакіні, він прагнув до духовного життя і отримав освіту у архімандрита Геронтія. Пізніше, ставши пресвітером і царським радником, він брав участь у політичних справах Імеретинського царства. Після смерті Соломона II, Ієсей повернувся в Імереті і став духовником вдови царя, цариці Марії. У 1819 році, прагнучи до усамітнення, він вирушив на Афон, де прийняв постриг з ім'ям Іларіон. Завдяки своїм подвигам на Афоні, він прославився як подвижник, проводячи час у молитві та усамітненні. Преподобний Іларіон жив у різних монастирях, включаючи Діонісійський та Іверський, де займався вивченням грузинських книг і складанням каталогу бібліотеки. Він став відомий як 'духовник духовників Афону', приймаючи сповідь і даючи поради. Його життя було сповнене випробувань, включаючи боротьбу з демонами та конфлікти з братією. Він упокоївся 14 лютого 1864 року в Русіки, заповівши бути похованим у таємному місці. Його мощі були незабаром відкриті та почиталися. Преподобний Іларіон був канонізований Грузинською Церквою у 2002 році, а в 2016 році його ім'я було включено до місячного календаря Руської Православної Церкви.