Іларіон Оптинський

Преподобний Іларіон (в миру Родіон Никифорович Пономарев) народився 9 квітня 1805 року в родині Никифора Филимоновича та Євфимії Никифоровни Пономаревих. Батько його, людина благочестива, займався кравецьким ремеслом і прийняв чернецтво в Оптиній пустині з ім'ям Нифонт. Дитинство і юність Родіон провів у батьківському домі в Новохоперському повіті Воронезької губернії, будучи тихого і крутого нрава. З семи років мати передрікала йому чернецтво, і він відчував прагнення стати монахом. У 1829 році, у віці 24 років, Родіон переїхав з родиною до міста Саратов, де провів дев'ять років. Він суворо дотримувався статутів Православної Церкви та навчав своїх робітників церковному співу і читанню, забороняючи празнословство та непристойні жарти. З духовною зрілістю прийшло рішення залишити все і піти за Христом. У 1837 і 1838 роках він подорожував по монастирях Росії, заспокоївшись духом лише в Козельській Оптиній Пустині, де знайшов старче окормлення. 13 березня 1839 року Родіон став послушником у скиті на честь св. Іоанна Предтечі при Оптиній Пустині. У монастирі перебували блаженні старці Леонід і Макарій. Родіон був призначений келейником і пробув у цьому послуху двадцять років до кончини старця Макарія в 1860 році. 13 серпня 1849 року Родіон був пострижений у монашество і став іноком Іларіоном. 10 лютого 1853 року він був рукоположений у ієродиякона, а 21 квітня 1857 року – в ієрея. Преподобний Іларіон дбав про потреби скитської братії, займаючись городництвом, садівництвом і бджільництвом. У останні дні життя старця Макарія він був благословлений продовжувати старчу діяльність. З 8 квітня 1863 року Іларіон був призначений начальником скиту і загальним духовником монастиря. Він дбав про своїх чад і завжди був готовий прийти на допомогу. Преподобний Іларіон мав дар духовного розсудження і прозорливості, терпів хула і клевету з великим смиренням. У 1870 році здоров'я старця погіршилося, але він продовжував відвідувати богослужіння. 4 березня 1872 року він служив останню літургію, а 9 березня був пострижений у схиму з збереженням імені Іларіон. 18 вересня/1 жовтня 1873 року, причастившись Святих Таїн, старець мирно почив у Господі, залишивши приклад дивовижного смирення і терпіння.