Ілля Бенеманський, пресвітер

**Життєпис священномученика Іллі Бенеманського: віра крізь репресії та радянські табори** Священномученик Ілля Ілійович Бенеманський — видатна постать у духовному літописі XX століття, людина непохитної віри та трагічної долі. Його життєвий шлях став символом незламності духу в часи жорстоких гонінь на вірян. **Ранні роки та початок служіння** Майбутній святий народився у 1883 році в місті Твер у родині православного священника, що й визначило його подальший життєвий вибір. Здобувши освіту у Тверській духовній семінарії, у 1908 році він прийняв священичий сан. Невдовзі отець Ілля розпочав службу військовим капеланом у 13-му гренадерському полку, разом з яким пройшов крізь суворі випробування Першої світової війни. У 1917 році він повернувся до рідного міста, де став настоятелем храму святого благовірного князя Олександра Невського. **Період більшовицьких переслідувань та арештів** З приходом радянської влади життя отця Іллі перетворилося на череду безперервних репресій: * **1920 рік:** Перший арешт за фальшивим доносом. Священника відправили до концтабору, проте за місяць звільнили. * **1922 рік:** Нове ув'язнення під час масштабної більшовицької кампанії з вилучення церковних коштовностей. * **Квітень 1923 року:** Арешт за сфабрикованою справою про заворушення у кафедральному соборі (незабаром звільнений). * **Вересень 1923 року:** Чергове затримання. Радянська влада звинуватила священника у «використанні релігійних упереджень мас для повалення режиму». Попри серйозність звинувачення, його знову швидко відпустили. У 1930 році більшовики закрили Олександро-Невську церкву. Не злякавшись тиску, отець Ілля продовжив свою пастирську місію у храмі Косми і Даміана. **Заслання на Соловки та мученицька кончина** У серпні 1930 року священника заарештували вп'яте. Цього разу приводом для репресій стало звинувачення у збереженні розмінних срібних монет та публічному висловленні невдоволення радянським ладом. Вирок виявився суворим — три роки ув'язнення у таборі особливого призначення на Соловках. Повернувшись із заслання, отець Ілля не залишив служіння Господу і став священником у храмі ікони Божої Матері «Неопалима Купина». Трагічний фінал настав під час «Великого терору». У грудні 1937 року пастиря заарештували востаннє. Приводом для цього стали неправдиві свідчення представників оновленського церковного розколу. 29 грудня 1937 року трійка НКВД винесла смертний вирок. Напередодні Нового року, 31 грудня 1937 року, Іллю Бенеманського було розстріляно. **Шанування та канонізація святого** У серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви священномученика Іллю Бенеманського було причислено до лику святих новомучеників і сповідників. Православні християни вшановують його пам'ять у такі дні: * **31 грудня** (за старим стилем — 18 грудня) — день мученицької кончини; * у Соборі Волинських святих; * у Соборі новомучеників і сповідників Соловецьких; * у Соборі новомучеників і сповідників Церкви Руської.