Іннокентій (Біда), архімандрит

Преподобний Іннокентій (Беда) — видатний православний подвижник, чий життєвий шлях став символом істинної віри, стійкості та духовного милосердя. Майбутній святий народився у 1881 році в селі Мойсенці Полтавської губернії. Перші знання він здобув удома, після чого твердо вирішив присвятити себе служінню Богу та вступив до обителі. У 1908 році він прийняв чернечий постриг і був рукоположений спочатку в сан ієродиякона, а згодом — ієромонаха. З вибухом Першої світової війни отець Іннокентій переїхав до Твері, де став найближчим сподвижником і келейником єпископа Старицького Петра (Зверева). Коли у 1923 році єпископа Петра заарештувала радянська влада, Іннокентій повернувся на батьківщину. Проте духовна відданість повернула його до свого наставника: щойно владика Петро звільнився із заслання та прибув до Москви, Іннокентій послідував за ним до Воронежа, де за свою ревну службу отримав сан архімандрита. Період репресій не оминув священнослужителя. 17 грудня 1926 року архімандрита Іннокентія заарештували агенти Воронезького ОДПУ. Його засудили до трьох років концтаборів і відправили на жорстокі Соловки. Навіть у нелюдських умовах ув'язнення він зберігав неймовірну силу духу та писав у листах про невимовний душевний спокій, який відчував під час молитви в храмі. У жовтні 1927 року здоров'я подвижника різко погіршилося через важку недугу. Свій земний шлях преподобний Іннокентій закінчив 6 січня 1928 року, напередодні Різдва Христового. Він відійшов у вічність із молитвою на вустах, без жодного слова скарги чи нарікання. Земне пристановище преподобний знайшов на монастирському цвинтарі біля церкви преподобного Онуфрія Великого.