Іоанн Артоболевський, пресвітер

Священномученик Іоан народився 9 січня 1872 року в селі Проказна Лунінського району Мокшанського повіту Пензенської губернії. Закінчив духовну школу та Пензенську духовну семінарію, а потім Московську духовну академію. У 1896 році став помічником секретаря Ради та Управління Московської духовної академії, викладаючи Святе Письмо та географію. У 1905 році був рукоположений у священики, призначений настоятелем храму св. Марії Магдалини в Москві. У 1911 році отримав звання професора богослов'я та став завідувачем кафедри богослов'я при Петровській сільськогосподарській академії. У 1917 році був обраний членом Помісного Собору від Московської єпархії. Після революції, у 1918 році, продовжив служити в храмі. У 1922 році був заарештований і ув'язнений у Внутрішню тюрму ГПУ. Перебуваючи під слідством, відмовився визнавати свою провину. 13 грудня 1922 року революційний трибунал засудив його до трьох років тюремного ув'язнення, але у 1923 році був звільнений. У 1924 році був нагороджений митрою і служив у Петропавлівському храмі до його закриття в 1925 році. У 1933 році знову був заарештований і засуджений до трьох років заслання в Північний край. Після закінчення заслання повернувся до Москви. 22 січня 1938 року знову був заарештований і ув'язнений у Таганській тюрмі. 14 лютого трійка НКВД засудила його до розстрілу, який був здійснений 17 лютого 1938 року. Похований у невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.