Іоанн Баранов, пресвітер

Іван Самсонович Баранов народився в 1874 році в селі Рудня-Прибитковська Гомельської губернії. Його професійний шлях розпочався з педагогіки: з 1895 по 1911 рік він працював учителем. У 1911 році чоловік прийняв рішення присвятити життя Богу і був рукоположений у сан священника. Протягом майже двох десятиліть, з 1914 по 1933 рік, отець Іван здійснював душпастирське служіння на приході села Головичі. Перша хвиля репресій наздогнала священнослужителя у 1933 році. Його заарештували та засудили до п'яти років заслання в Казахстан, де він оселився у селі Тарханка. Навіть в умовах суворого заслання Іван Баранов не полишав спроб висловити свою духовну та громадянську позицію. Він анонімно надсилав листи до редакції газети «Спутник агітатора». В одному з таких дописів автор палко захищав релігійні цінності та рішуче відкидав матеріалістичний світогляд. Така діяльність не залишилася непоміченою радянськими каральними органами. 5 листопада 1937 року священника заарештували повторно, висунувши звинувачення у систематичній антиколгоспній пропаганді. Під час допитів Баранов підтвердив власне авторство листів, хоча й наголосив, що проти колективізації як такої не виступав. Попри це, 20 листопада 1937 року його засудили до смертної кари. 4 грудня 1937 року вирок було виконано — Івана Самсоновича Баранова розстріляли.