Іоанн Бороздин, пресвітер

У селі Мстера Володимирської губернії в другій половині XVII століття був заснований чоловічий Богоявленський монастир. У 1722 році тут розпочалося заняття іконописом, яке приніс московський іконописець А. Олексєєв. У 1844 році мстерські землі перейшли у володіння графа Паніна, і мстерські іконописці здобули широку відомість, беручи участь у реставрації храмів і монастирів. У 1861 році, після скасування кріпосного права, мстера вирішили викупити свої землі у графа, що їм успішно вдалося через 25 років. Майстерні в Мстері були сімейними, серед них була родина Бороздіних, заснована Петром Кузьмічем Бороздіним, в якій працювали його діти. У 1878 році народився Іван Бороздін, який з раннього дитинства почав займатися іконописом. Іван закінчив мстерську школу іконопису в 1894 році, після чого продовжив навчання в Московському духовному училищі. У 1905 році він одружився на Ірині, дочці відомого священника. У 1921 році він був рукоположений у сан диякона, а потім служив у храмі Всіхсвятського єдиновірського монастиря до його закриття. У 1923 році він був направлений у храм безсребреників Косми і Даміана в Москві, де служив під керівництвом відомих настоятелів. У 1930 році храм був закритий і зруйнований, що сильно вплинуло на отця Іоанна, який потім був призначений настоятелем у єдиновірчий храм святителя Миколая на Рогожському кладовищі. В умовах гонінь на Церкву отець Іоанн жив при храмі, щоб захистити його від руйнування. У грудні 1931 року він був заарештований і ув'язнений у Бутирську в'язницю. Слідство обвинувачувало його в антирадянських настроях і поширенні чуток про гоніння на релігію. 27 вересня 1937 року він був розстріляний і похований у безіменній могилі на полігоні Бутово. Приписаний до лику святих Новомучеників і Исповідників Російських в серпні 2000 року для общецерковного почитання.