Іоанн Державін ,пресвітер

Священномученик Іоан народився 25 травня 1878 року в селі Ануфрієво Московської губернії. Він походив із родини духовного службовця — його батько, Микола Держава, був псаломщиком. Майбутній пастир здобув ґрунтовну освіту, закінчивши спочатку Коломенське духовне училище, а згодом — Московську духовну семінарію. Свій професійний і духовний шлях він розпочав у 1901 році на ниві просвітництва, працюючи вчителем у церковноприходській школі. Уже в 1904 році він прийняв священний сан і став настоятелем Микільської церкви в селі Милет. За ревне служіння, щиру турботу про паству та натхненне проповідування Божого Слова отець Іоан був нагороджений набедреником. Коли більшовицька влада розгорнула жорстокі гоніння на Православну Церкву, для родини отця Іоана настали важкі часи бідності та випробувань. Попри всі негаразди й небезпеку, священник залишався вірним своєму покликанню і не покинув парафіян. У 1929 році через підступний донос його заарештували. Радянська влада звинуватила священнослужителя в антирадянській агітації та засудила до трьох років заслання у суворий Північний край. Після повернення із заслання отець Іоан продовжив виконувати свій пастирський обов'язок, служачи у різних храмах. За відданість Церкві він був возведений у сан протоієрея. Проте хвиля "Великого терору" не оминула його. 29 листопада 1937 року протоієрея Іоана Державу заарештували вдруге, висунувши сфабриковане звинувачення у контрреволюційній діяльності. Лише за кілька днів, 3 грудня 1937 року, рішенням трійки НКВД його було засуджено до смертної кари. 15 грудня 1937 року вирок виконали — священника розстріляли. Тіло мученика поховали у безіменній спільній могилі.