Іоанн і мученики Миколай і Петро (Панкови) (1918)
Мученики
Запалити свічку
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Дні пам'яті:
8 лютого (Мчч. Іоанна і мучеників Миколая і Петра (Панкових))
26 січня (Мчч. Іоанна і мучеників Миколая і Петра (Панкових))
Священномученик Іоан Панков — постать, чиє життя та мученицька кончина стали символом віри й трагедії буремного початку XX століття. Його історія є прикладом незламності духу перед обличчям жорстоких гонінь.
### Ранні роки та пастирське служіння
Майбутній святий народився у 1873 році в родині церковного псаломщика Льва Панкова. Свій життєвий шлях він розпочав із педагогічної ниви: з 1900 року працював учителем у чоловічому училищі міста Ливни Орловської губернії. Згодом Іоан прийняв священницький сан, присвятивши себе служінню Богові. З 1915 року отець Іоан став настоятелем Троїцького храму в селі Усть-Нугрь, де також викладав Закон Божий у місцевих початкових училищах.
### Початок гонінь та кривава драма
Життя парафії кардинально змінилося у 1918 році після приходу до влади більшовиків. Священник зіткнувся з відкритим протистоянням та переслідуваннями з боку солдата Тихона Кутузова, який самовільно захопив млин, що належав знаменитій Оптиній пустині.
Напередодні Великодня, у Велику суботу, нетверезий Кутузов з’явився до отця Іоана, намагаючись просити вибачення за свої вчинки. Проте примирення не відбулося. Вже наступного дня, 22 квітня, на перший день Пасхи, обурені селяни прийшли, щоб виселити загарбника з монастирського млина. Кутузов чинив опір і відкрив вогонь, убивши двох селян. Розлючений натовп у відповідь розправився із солдатом на місці.
### Мученицька смерть за віру
Трагічний інцидент радянська влада використала як привід для розправи над духовенством. Уранці 26 квітня священика Іоана безпідставно звинуватили в організації селянського повстання. Його засудили до страти й розстріляли разом із двома синами — Миколою та Петром.
Протягом тижня тіла розстріляних залишалися непохованими на місці страти. Лише згодом їх потай поховали поблизу Троїцького храму. Трагедію родини Панкових супроводжувало мародерство безбожників: майно священнослужителя було повністю розграбоване, а в самому храмі більшовики вчинили зухвале святотатство, спаплюживши святу дарохранительницю.