Іоанн і Яків Бойкови, пресвітери

Священномученик Іоанн (Бойков) народився в 1891 році в місті Бежецьк Тверської губернії в сім'ї священника. У 1915 році закінчив Тверську духовну семінарію і став псаломщиком у соборі міста Осташкова. Після смерті батька в 1917 році повернувся в Бежецьк, працював учителем, але незабаром залишив викладання і в 1921 році був рукоположений у священники. Служив у храмі села Залужанье до 1929 року, коли храм був закритий. Незважаючи на загрози арешту, продовжував служити, за що був арештований у 1931 році і засуджений до п'яти років виправно-трудових таборів. У таборі продовжував писати рідним, підтримуючи їхній дух. Помер від туберкульозу в 1934 році. Яків Бойков народився 8 червня 1896 року в Бежецьку, був молодшим братом Іоанна. З дитинства захоплювався читанням духовних книг і грою в храмі. Закінчив Бежецьке духовне училище та Тверську духовну семінарію. У 1923 році був рукоположений у священники і служив у різних храмах, стикаючись з гоніннями. У 1938 році був арештований за доносом і звинувачений в антирадянській агітації. Помер у в'язниці, залишаючись вірним своїй вірі та служінню Богу.