Іоанн і Яків Бойкови, пресвітери

### Священномученик Іоанн (Бойков): Життєвий шлях та подвиг віри Священномученик Іоанн (у миру — Бойков) народився у 1891 році в місті Бежецьк Тверської губернії в родині православного священника. Продовжуючи сімейну династію духовного служіння, у 1915 році він успішно закінчив Тверську духовну семінарію, після чого розпочав свою діяльність як псаломщик у соборі міста Осташкова. Після смерті батька у 1917 році Іоанн повернувся до рідного Бежецька. Певний час він працював учителем, проте невдовзі вирішив залишити світську освіту і повністю присвятити себе Церкві. Його рукопокладення у сан священника відбулося в 1921 році. Після цього отець Іоанн отримав призначення до храму села Залужаньє, де ревно служив до 1929 року, аж поки радянська влада не закрила церкву. Попри постійні погрози та високий ризик арешту, пастир не припинив свого служіння. У 1931 році за свою непохитну позицію він був заарештований радянським режимом і засуджений до п'яти років виправно-трудових таборів. Перебуваючи в ув'язненні, отець Іоанн знаходив сили підтримувати своїх рідних, регулярно надсилаючи їм листи, сповнені глибокої віри та духовної сили. Життя священномученика обірвалося у таборі в 1934 році через важку форму туберкульозу. ### Священник Яків Бойков: Вірність Христу до останнього подиху Молодший брат отця Іоанна, Яків Бойков, народився 8 червня 1896 року в Бежецьку. З раннього дитинства хлопчик виявляв особливу прихильність до духовного життя: він захоплювався читанням релігійних книг та часто грався у церковну службу. Свою освіту Яків здобув у Бежецькому духовному училищі, а згодом — у Тверській духовній семінарії. У 1923 році Яків Бойков прийняв священницький сан. Його душпастирське служіння проходило в умовах жорстоких репресій проти духовенства, через що йому доводилося часто змінювати парафії. У 1938 році на підставі сфабрикованого доносу отця Якова заарештували, висунувши йому звинувачення в антирадянській агітації. Життя мученика завершилося у тюремних стінах. Проте, попри всі випробування, він до кінця залишився незламним у своїй вірі та вірним пастирському обов'язку.