Іоанн Іллінський, пресвітер

Протоієрей Іоанн Євфимійович Ілінський народився в 1846 році в родині селянина. У 1864 році вступив до Симбірської духовної семінарії, яку закінчив у 1870 році. У 1873 році одружився з Олександрою Іванівною. У тому ж році рукоположений у диякони, а потім у священики і направлений на служіння в село Томилово, де прослужив 45 років. За час служіння був нагороджений численними церковними нагородами за старанність у народному просвітництві та навчанні дітей Закону Божого. У Іоанна та Олександри було шестеро дітей, троє з яких брали участь у бойових діях на фронтах Першої світової війни. У 1917 році, у зв'язку з революцією, почалися гоніння на Церкву. У 1918 році Іоанн був заарештований і розстріляний червоноармійцями, не встигнувши попрощатися з родиною. Його мученицька кончина сталася 15/28 вересня, у свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. Сім'я довго не знала про його долю, і лише в жовтні 1918 року дізналася про мученицьку смерть. Спроби поховати його тіло не увінчалися успіхом. У 1919 році революційний трибунал визнав вбивство незаконним, але імена вбивць залишилися невідомими. Пам'ять про протоієрея Іоанна Ілінського вшановується 15/28 вересня і в день святкування Собору Новомучеників і Сповідників Руської Церкви.