Іоанн Калінін, пресвітер

Священносповідник Іоан Оленевський, відомий у мирі як Іван Васильович Калінін, народився 5 серпня 1854 року. Слабке здоров'я не завадило йому самостійно заробляти на життя: він займався дрібним ремеслом, зокрема в’язанням теплих шарфів та рукавиць. Проте головним сенсом його буття була невпинна молитва та служіння у місцевій церкві, де він допомагав настоятелю як вівтарник. Вже з семи років хлопчик читав Часослов, співав на кліросі, проводив ночі у палкій молитві та суворо обмежував себе в їжі ради духовного подвигу. У 65-річному віці архієпископ Іоанн висвятив його в сан диякона. Своє служіння він ніс у парафіях сіл Оленевка та Соловцовка Пензенського району, а в 1946 році прийняв сан ієрея. З 1930 по 1951 роки праведник ніс аскетичний подвиг, проживаючи у скромній келії. Наприкінці життя на старця чекало важке випробування: 26 березня 1951 року його жорстоко побили невідомі особи. 24 липня 1951 року, в понеділок о 7 годині ранку, земний шлях отця Іоана завершився. Спочатку його поховали на кладовищі в Соловцовці, але у 1996 році труну з почестями перенесли на територію місцевого Троїце-Сергіївського храму. 27 грудня 2000 року ієрей Іоан Калінін був офіційно канонізований у Соборі новомучеників і сповідників Російських XX століття. Нині святі мощі угодника Божого спочивають у храмі села Соловцовка. Крім того, на цвинтарі сусідньої Оленевки збереглася могила, місце для якої отець Іоан вибрав власноруч ще за життя. Також в Оленевці паломники можуть відвідати збережену келію подвижника. День пам'яті священносповідника Іоанна Оленевського молитовно відзначається двічі на рік — 18 травня та 24 липня.