Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Іоанн Карабанов, пресвітер

Іоанн Карабанов, пресвітер

Священномученик

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Святомученик Іоанн народився 1885 року в селі Герасимово Шабликінської волості Карачевського повіту Орловської ської губернії в сім’ї селянина Федора Карабанова. У 1905 ро­ці після закін­чення Кара­чев­ської вчи­тель­ської се­мі­на­рії Іван Фе­до­ро­вич по­сту­пив на посаду народ­ного вчи­теля і був вчи­телем та за керівником училища міністерства народної освіти в селі Знаменське Болховського повіту Орловської губернії. У 1915 ро­ці його мо­бі­лі­зува­ли на во­єн­ну служ­бу, і він слу­жив у 203-му піхотному полку. 1 січня 1916 року Івана Федоровича відправили навчатися до Олександрівського військового училища, і після його закінчення, 1 травня 1916 року, був призначений командиром взводу – спочатку до навчальної команди, а потім у якості командира роти був відправлений на позиції воюючої армії під місто Двінськ. Звільнившись зі служби у 1917 році, він повернувся додому й працював вчителем. У 1918 році Івана Федоровича направили до міста Орел на курси з підготовки вчителів у вищі початкові училища. У 1919 році його призвали до Червоної армії, в якій він служив на посаді командира взводу та командира роти 2 -го інженерно-військово-робочого батальйону в містах Орлі, Миколаєві та Очакові. У 1921 році він демобілізувався і знову став працювати вчителем. У 1922 році Івана Федоровича висвятили на священика до храму в селі Гнездилово Знаменської волості Орловської губернії. Через деякий час його направили служити до храму в селі Хотьково Шабликінського району Орловської області. Наприкінці двадцятих – на початку тридцятих років владою було прийнято рішення про закриття храмів під тим приводом, що вони заважають створенню колгоспів. Конкретні факти контрреволюційної діяльності угруповання зводилися до розпалювання невдоволення та протидії заходів радянської влади, особливо з релігійних питань». 6 січня 1932 року ОГПУ заарештувало отця Іоанна та членів церковної ради.  21 січня відбувся другий і останній допит священика. 28 лютого 1932 року трійка ОГПУ засудила священика до восьми років ув’язнення в концтаборі. Отець Іоанн був відправлений до Темниковського виправно-трудового табору в Мордовії. У 1937 ро­ці були поруше­ні нові справи проти свяще­ників, які перебували в ув’язненні. 25 серпня в селищі Явас, де розташовувався 3-й відділ Темниківських таборів, співробітниками НКВС була складена довідка на отця Іоанна на підставі показань лжесвідків, причому сам обвинувачений на допити не викликався, йому вже тільки перед розстрілом було оголошено, до чого він засуджений. 30 серпня трійка НКВС засудила отця Іоанна до розстрілу. Священик Іоанн Карабанов був розстріляний 5 вересня 1937 року і похований у безіменній загальній могилі.

Молитви