Іоанн Кесарійський, Петро Космінков, пресвітери і Симеон Кречков, диякон

Трагічні сторінки історії переслідування православного духовенства радянським режимом назавжди закарбувалися в долях вірян села Биково Раменського району. На початку листопада 1937 року (з 1 по 3 число) радянська каральна машина провела серію арештів місцевих релігійних діячів. Під удар потрапили настоятелі сільського храму — священики Іоанн Кесарійський та Петро Космінков, диякон Симеон Кречков, староста парафії Євдокія Сафронова, а також активні члени церковної ради: Петро Пискарев-Молоков та родина Чілікіни — Олександр, Катерина і Дмитро. Усіх затриманих кинули до казематів Таганської тюрми в Москві. ### Життєвий шлях та пастирське служіння священномученика Іоанна Майбутній святий народився 30 січня 1878 року в родині священика Никанора Кесарійського у селі Одишево Кінешемського повіту Костромської губернії. Здобувши глибоку освіту в Духовній семінарії та Московській Духовній академії, Іоанн у 1904 році прийняв священицький сан. Його служіння проходило в різних парафіях Московської єпархії, а останнім місцем пастирського подвигу став храм Владимирської ікони Божої Матері в селі Биково. Під час жорстоких допитів отець Іоанн виявив непохитність: він категорично заперечував будь-які звинувачення у контрреволюційній діяльності та заявив, що не знає про існування жодних антирадянських організацій чи груп. ### Подвиг віри священномученика Петра Отець Петро народився 4 січня 1887 року в селі Пахріно Подільського повіту Московської губернії в родині Василя Петровича Космінкова. Він успішно закінчив Перервинське Духовне училище та Московську Духовну семінарію, а у 1910 році був рукоположений у сан священика. Його доля також була тісно пов'язана з храмом Владимирської ікони Пресвятої Богородиці в селі Биково. На допитах священномученик Петро тримався мужньо, відкидаючи абсурдні звинувачення у контрреволюції та відмовившись обговорювати вигаданих слідством "учасників групи". ### Незламний диякон Симеон Диякон Симеон народився у 1876 році в селі Понизов'є Верейського повіту Московської губернії у родині псаломщика Миколи Кречкова. Його шлях до служіння пролягав через Перервинське Духовне училище та Московську Духовну семінарію. Прийнявши дияконський сан у 1903 році, він вірно служив у храмі Владимирської ікони Пресвятої Богородиці в селі Биково аж до свого арешту восени 1937 року. Радянські слідчі не змогли зламати волю отця Симеона — під час допитів він повністю заперечив свою причетність до будь-якої контрреволюційної діяльності. ### Вирок, страта та пам'ять Кривава розв'язка цієї сфабрикованої справи настала швидко. 15 листопада 1937 року рішенням трійки НКВД священиків Іоанна Кесарійського, Петра Космінкова та диякона Симеона Кречкова було засуджено до розстрілу. Вже наступного дня, 16 листопада 1937 року, вирок виконали. Тіла мучеників поховали у безіменній братській могилі на розстрільному полігоні Бутово під Москвою. Інших фігурантів справи відправили до таборів на різні терміни ув'язнення. Радянська неволя виявилася смертельною для багатьох із них: церковна староста Євдокія Сафронова померла в ув'язненні 25 серпня 1938 року, а член церковної ради Петро Пискарев-Молоков пішов із життя в таборах 9 квітня 1938 року. Обох поховали у безвісних могилах, проте пам'ять про їхній сповідницький подвиг живе й донині.