Іоанн (Кевролетін), ієросхимонах

### Життєпис преподобного Іоанна (Кевролетина): шлях віри, випробувань та служіння **Дитинство та перші кроки до Бога** Майбутній подвижник Іоанн (у миру — Кевролетин) народився 23 травня 1875 року в селі Кулакове, що належало до Троїцького району Тобольської губернії. Хлопчик з'явився на світ у простій селянській родині Афанасія Кевролетина. Оскільки можливості відвідувати школу не було, початкову освіту він здобув самостійно, навчаючись удома. У 1894 році юнак вирішив присвятити своє життя служінню Богу та вступив послушником до Киртомського Хрестовоздвиженського монастиря (Ірбітський район Пермської губернії), заснованого у 1878 році. Обитель вирізнялася надзвичайно суворим уставом, а щоденна праця молодого послушника полягала у важкому шкіряному ремеслі. **Чернечий постриг та священство у Верхотур'ї** Віддавши Киртомському монастирю шість років наполегливої праці, він перейшов до Верхотурського Ніколаєвського монастиря. Тут його послух змінився: він працював маляром та столяром. Знаковим для чоловіка став день 20 грудня 1907 року, коли його постригли в мантію під іменем Ігнатій. Невдовзі розпочалося і його сходження церковними ступенями: * У 1909 році відбулося рукоположення в ієродиякона. * У 1913 році він прийняв сан ієромонаха. **Епоха гонінь, арешти та заслання** Радянські репресії кардинально змінили життя священнослужителя. Після насильницького закриття Верхотурського монастиря у 1925 році отець Ігнатій був змушений служити у різних парафіях, намагаючись зберегти віру серед людей. Того ж року радянська влада вперше заарештувала його — він провів близько місяця під вартою в тюремних застінках ОДПУ. Після звільнення він не полишив своєї місії, проте у 1932 році послідував другий арешт. Цього разу вирок був суворішим: три роки заслання до холодного Західного Сибіру. **Випробування хворобою та останні роки схимничества** Сибірські умови підірвали здоров'я ієромонаха — він тяжко захворів на цингу. Врятувати його життя вдалося лише завдяки турботі вірної духовної дочки, яка самовіддано доглядала за ним під час недуги. Повернувшись із заслання, отець Ігнатій обрав шлях цілковитого усамітнення. Він оселився у скромній маленькій хатині на околиці Верхотур'я, де жив подалі від мирської суєти, молячись за весь світ. Наприкінці свого земного шляху він прийняв велику схиму та повернув собі ім'я Іоанн. **Земна кончина та віднайдення святих мощей** Схиієромонах Іоанн відійшов у вічність 27 січня 1961 року. Його молитовний подвиг не залишився забутим: влітку 1993 року було урочисто віднайдено нетлінні мощі святого подвижника. З великою пошаною їх перенесли назад до Верхотурського Ніколаєвського монастиря, де вони спочивають і донині.