Іоанн Ковшаров

### Святий мученик Іоанн Ковшаров: життя, служіння та вірність Церкві #### Ранні роки та становлення видатного юриста Іван Михайлович Ковшаров народився у 1878 році в Одесі у міщанській родині. Любов до духовного мистецтва та віри, ймовірно, передалася йому на генетичному рівні, адже його дідусь був відомим в Одесі іконописцем. Здобувши вищу освіту на юридичному факультеті Новоросійського (Одеського) університету, Іван до 1906 року успішно будував кар'єру у рідному місті. Згодом він переїхав до Санкт-Петербурга, де розпочав роботу в команді відомого столичного адвоката Ксаверія Валіцького як помічник присяжного повіреного. Уже у 1908 році Ковшаров отримав офіційний статус присяжного повіреного Санкт-Петербурзького округу Судової Палати, а також був зареєстрований як присяжний стряпчий при комерційному суді столиці. #### Правозахисна діяльність та захист православних святинь Професійний шлях Івана Ковшарова був тісно пов’язаний із релігійним життям. Як юрист він спеціалізувався на майнових справах релігійних організацій, а з 1912 року обійняв посаду юрисконсульта Олександро-Невської лаври в Петрограді. У 1916 році його обрали до складу Правління Товариства об'єднаних петроградських православних парафій. Навесні 1918 року, в часи зародження радянського терору, Івана Ковшарова обрали комісаром з єпархіальних справ Петроградської єпархії. Його головним завданням було представництво та захист інтересів Церкви, її духовенства та майна перед агресивним більшовицьким режимом. Завдяки своєму високому професіоналізму та рішучості він зумів врятувати чимало петроградських храмів від закриття та розорення. #### Арешт, сфабрикований судовий процес та мученицька смерть У травні 1922 року радянська влада заарештувала правозахисника. Іван Ковшаров став одним із головних фігурантів гучної та політизованої справи «про опір вилученню церковних цінностей». На судовому процесі в Петрограді він тримався мужньо і категорично відмовився визнавати себе винним. Революційний трибунал виніс жорстокий вирок. До смертної кари через розстріл було засуджено чотирьох діячів: * митрополита Петроградського і Ладозького Веніаміна (Казанського); * архімандрита Сергія (Шеїна); * професора та правознавця Юрія Новицького; * юриста Івана Ковшарова. Трагедія сталася в ніч проти 13 серпня 1922 року. Засуджених розстріляли на Ржевському полігоні в околицях Петрограда (у лісовому масиві поблизу Іринівської залізниці). Тіла мучеників поховали у безіменній спільній могилі, намагаючись стерти навіть пам'ять про них. #### Церковне прославлення та пам'ять Попри намагання радянського режиму знищити пам'ять про захисників віри, подвиг Івана Ковшарова не був забутий. Навесні 1992 року рішенням Архієрейського Собору Російської Православної Церкви мученика Іоанна Ковшарова було зараховано до лику святих новомучеників і сповідників.