Іоанн Козирєв і Василій Козирєв, пресвітери

**Життєвий шлях та духовне служіння** Майбутній подвижник народився 16 січня 1885 року в селі Пожар'є Тверської губернії у благочестивій родині священника. Продовжуючи сімейну династію, у 1904 році він успішно закінчив Тверську духовну семінарію. Свою професійну діяльність розпочав як викладач у духовному училищі, а вже у 1911 році прийняв священничий сан, повністю присвятивши своє життя служінню Богу та людям. **Родинні зв'язки та перші репресії** Вірність християнським ідеалам розділяв і його рідний брат — священномученик Василій, який також став священником і згодом зазнав жорстоких гонінь з боку радянської влади. Перший серйозний удар репресивної системи припав на 1930 рік, коли священнослужителя заарештували та відправили до концтабору. Попри дворічне ув'язнення у важких умовах, після звільнення він знову повернувся до активного пастирського служіння. **Мученицький подвиг та вічна пам'ять** Нова хвиля переслідувань наздогнала братів у 1934 році. Їх обох заарештували за сфабрикованим звинуваченням у контрреволюційній діяльності. Попри жорстокі катування, психологічний тиск та виснажливі допити слідчих, чоловіки виявили незламну мужність і не визнали своєї провини. У 1937 році каральна машина радянського режиму вкотре здійснила арешт духовенства. Трагічний фінал земного життя братів відбувся 3 листопада 1937 року, коли їх обох розстріляли. Пам'ять про вірність своїм переконанням та мученицьку смерть була увічнена в серпні 2000 року на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви, де братів було офіційно канонізовано та причислено до лику святих.