Іоанн Кукузел

Преподобний Іоанн Кукузель, родом з Діррахії (Болгарія), в дитинстві залишився сиротою. Маючи дуже гарний голос, вступив до придворної Константинопольської школи, де за свої таланти здобув прихильність імператора Іоанна Комнена (1118 - 1143 рр.) і став першим придворним співаком. Але принади імператорського двору мучили боголюбивого юнака. Не бажаючи залишатися серед задоволень і розкоші, уникаючи вступу в шлюб, який готувався для нього імператором, юний Іоанн став шукати шляхи покинути столицю і сховатися у віддаленій пустелі. Волею Божою, зустрівшись з афонським старцем - ігуменом, який прибув до Константинополя у монастирських справах, Іоанн відкрив йому свій намір і, з його благословення, разом з ним пішов на Святу Гору. Там його прийняли, постригли в ченці і доручили йому пасти монастирське стадо. Йдучи зі стадом у далекі святогорські пустелі, юнак міг у самоті безперешкодно віддаватися молитві, богомисленню і співу Божественних гімнів. Ангельська краса його голосу зачаровувала навіть тварин, які збиралися навколо пастуха і як заворожені слухали його. За своєю скромністю і смиренністю юний співак не відкривав братії свого дару. Тільки одного разу зворушливий пастуший спів вразив одного пустельника, і він повідомив ігумена про дивного співака. Юний Іоанн відкрився, що він колишній придворний співак, і слізно благав ігумена залишити його на колишньому пастушачому послуху. Боячись немилості імператора, який міг знайти свого улюбленця і повернути зі Святої Гори, ігумен сам їздив до Константинополя, розповів імператору все про долю колишнього його підданого і просив не перешкоджати молодому ченцю йти обраним ним спасительним шляхом. З тих пір Іоанн Кукузель по неділях та в інші свята співав у соборі на правому кліросі. За свій спів святий удостоївся великої милості Самій Божій Матері: одного разу після акафісту, проспіваного перед іконою Богородиці, святому Іоанну в тонкому сні з'явилася Сама Богоматір і сказала йому: «Співай і не переставай співати. Я за це не залишу тебе». При цих словах Вона вклала в руку Іоанна золоту монету і стала невидимою. Монета була підвішена до ікони, і з того часу від ікони і монети стали відбуватися чудеса. Ікона та, що називається «Кукузеліса», знаходиться і донині в Лаврі святого Афанасія. Пам'ять відзначається 1 жовтня і в 10-ту п'ятницю після Великодня. Згодом Божа Матір ще раз з'явилася святому Іоанну і зцілила його від важкої хвороби ніг, викликаної довгим стоянням у храмі. Решту днів святий Іоанн провів у посилених аскетичних подвигах. Передбачаючи годину смерті, він попрощався з братією, заповідавши поховати себе в створеній ним Архангельській церкві. Церковні співаки шанують святого Іоанна Кукузеля своїм особливим покровителем. Вправний співак, преподобний Іоанн Кукузель багато працював і в науці про церковний спів і заслужено здобув собі звання магістра і доместика: він сам виправляв і складав мелодії для церковних стихір, тропарів і кондаків і для всієї церковної служби; перекладав тексти піснеспівів, писав свої тропарі. За рукописами відомі такі його твори: «Книга, що охоплює, з Божої волі, всю послідовність церковного чину, складена магістром паном Іоанном Кукузелем». - «Послідовності, складені магістром Іоанном Кукузелем, від початку великої вечірні навіть до кінця Божественної літургії». - «Наука про спів і співочі знаки з усім законоположенням для руки і з усім устроєм співу» та ін.