Іоанн Лебедєв, пресвітер
Священномученик
Запалити свічку
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Дні пам'яті:
17 вересня
4 вересня
### Священномученик Іоанн (Лебедєв): життєвий шлях та мученицький подвиг за віру
#### Ранні роки та початок духовного служіння
Священномученик Іоанн (у світі — Іоанн Федорович Лебедєв) народився 9 жовтня 1869 року в селі Воронцово Рязанської губернії. Хлопчик виростав у благочестивій родині місцевого псаломщика Федора Лебедєва, що й визначило його майбутню долю.
Після успішного закінчення Рязанської духовної семінарії у 1892 році юнак розпочав свій просвітницький шлях на посаді законовчителя в Пажинській церковно-приходській школі. У 1896 році Іоанн пов'язав своє життя з Надією — донькою авторитетного священника Мартина Липягова. Невдовзі після одруження він прийняв священний сан і отримав призначення до храму в селі Поповичі.
Завдяки ревному та сумлінному служінню Церкві, у 1910 році отця Іоанна обрали членом Правління Зарайського духовного училища та звели в сан протопресвітера.
#### Період гонінь та перше заслання
Із приходом до влади більшовицького режиму для православного духовенства настали важкі часи репресій та переслідувань. Прагнучи врятувати свій прихід від закриття, отець Іоанн ініціював збір добровільних пожертв серед вірян для сплати державних податків. Ця благородна діяльність стала приводом для його переслідування радянською владою.
31 грудня 1929 року священника заарештували за звинуваченням у «збиранні коштів з громадян». Під час жорстких допитів отець Іоанн мужньо тримався і повністю заперечував будь-які звинувачення в антирадянській агітації. Попри відсутність реальних доказів вини, 3 лютого 1930 року особлива трійка ОДПУ засудила його до трьох років заслання у суворий Північний край.
#### Нове служіння та трагічний фінал
Повернувшись із заслання, отець Іоанн не полишив своєї душпастирської діяльності. Спочатку він служив у сільському храмі в Пронюхлові, а в 1933 році був призначений виконувачем обов’язків настоятеля храму Різдва Богородиці в селі Радушино.
Атеїстичний тиск з боку влади посилювався. Коли у грудні 1936 року священник звернувся до очільника місцевої сільради з проханням дозволити різдвяні молебні в оселях колгоспників, йому категорично відмовили. Вже у серпні 1937 року, під час піку сталінського терору, отця Іоанна заарештували вдруге, висунувши сфабриковане звинувачення у контрреволюційній діяльності.
8 вересня 1937 року рішенням трійки НКВС священнослужителя засудили до смертної кари. Наступного дня, 9 вересня 1937 року, отця Іоанна розстріляли на полігоні Бутово під Москвою. Його земний шлях закінчився у безіменній спільній могилі.
#### Збереження православної спадщини
Одразу після арешту пастиря радянська влада закрила сільський храм у Радушині. Проте місцеві жителі встигли врятувати та сховати церковні реліквії. Вірна прихожанка Пелагія Костюхіна протягом багатьох років таємно зберігала у себе вдома чудотворну ікону Божої Матері «Невичерпна Чаша». У 1960-х роках вона передала цю святиню до Благовіщенської церкви міста Зарайська, зберігши для нащадків пам'ять про віру та незламність духу священномученика Іоанна.