Іоанн Ломакін

Мученик Іоанн — Іван Васильович Ломакін — народився у селі Старе Четово Спаського повіту Тамбовської губернії (нині Республіка Мордовія, Торбеєвський район) у 1884 році і походив із селянської родини. Батьки Івана Васильовича були заможними селянами — мали будинок, наділ землі, одну-дві коні, одну-дві корови, кілька овець, була також своя млиница. У непростий для російського селянства час колективізації, Іван Васильович не став руйнувати усталений у родині уклад і господарство своє продовжував вести як одноосібник. Дивлячись на невдачі перших колгоспників, він висловлював свої думки про те, що відбувалося: він вважав, що землі потрібен справжній господар, який вкладає в неї душу і все робить старанно, а колгоспники самі ще не розібралися, хто за що відповідає. Ломакін був глибоко віруючим чоловіком, ніколи не відмовляв мандрівникам у проханні відпочити в його домі. Він по­стійно хо­див до церкви, а на свята запрошував до себе священика. Сім’я Івана Васи­лі­йо­вича була великою — 8 осіб. У 1937 році Івана Ломакіна заарештували й звинуватили в тому, що він « учасник релігійної контрреволюційної організації, за завданням якої проводив антиколгоспну агітацію, поширював чутки про війну, повалення радянської влади та відновлення монархічного ладу». Винуватим себе він не визнав, не перекладаючи неправдиве звинувачення й на інших. 5 серпня 1937 року трійка при НКВС Мордовської АРСР засудила Івана Васильовича Ломакіна до найвищої міри покарання. 10 серпня вирок було виконано шляхом розстрілу. Мученик Іоанн був прославлений у лику святих на Ювілейному Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви в серпні 2000 року.