Іоанн Ломакін

Святий мученик Іоанн (в миру — Іван Васильович Ломакін) — це постать, яка вражає своєю непохитною вірою, працьовитістю та мужністю. Він народився у 1884 році в селі Старе Четово Спаського повіту Тамбовської губернії (сьогодні це Торбеєвський район Республіки Мордовія) у заможній селянській родині. Сім’я Ломакіних мала міцне господарство: власний просторий будинок, земельний наділ, коней, корів, овець та навіть свій млин. Коли радянська влада розпочала примусову колективізацію, Іван Васильович відмовився руйнувати традиційний селянський устрій і залишився одноосібником. Спостерігаючи за першими невдачами колгоспного ладу, він відкрито ділився своїми думками. Ломакін щиро вірив, що землі потрібен справжній, дбайливий господар, який вкладає в роботу душу, тоді як у колгоспах панувала безвідповідальність та хаос. Іван Васильович був надзвичайно релігійною людиною. Разом із своєю великою родиною, яка налічувала вісім осіб, він жив за християнськими заповідями. Двері його дому завжди були відчинені для подорожніх і паломників, яким потрібен був відпочинок. Він регулярно відвідував богослужіння, а на великі церковні свята обов'язково запрошував до оселі священника. У трагічному 1937 році Івана Ломакіна заарештували. Йому висунули безглузді звинувачення в «участі у релігійній контрреволюційній організації», веденні антиколгоспної агітації, а також у поширенні чуток про майбутню війну, повалення радянського режиму та відновлення монархії. Попри жорстокий тиск слідства, чоловік виявив велику духовну силу: він не визнав своєї провини та не обмовив інших людей. 5 серпня 1937 року рішенням трійки при НКВС Мордовської АРСР Івана Васильовича Ломакіна засудили до розстрілу. Вирок виконали 10 серпня того ж року. Пам'ять про його подвиг збереглася у віках. У серпні 2000 року на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви мученика Іоанна було причислено до лику святих.