Іоанн Малишев

Мученик Іоанн народився в 1891 році в селі Острово Московської губернії. Освіту він здобув у сільській школі. З початком Першої світової війни був мобілізований до армії, а в 1918 році — до Червоної армії, де служив до 1921 року. У двадцятих роках Іван Васильович разом із сім'єю переїхав до Москви і оселився на Ніколо-Ямській вулиці поруч із храмом преподобного Сергія Радонезького в Рогозькій слободі, прихожанином якого він і став, з часом все активніше беручи участь у житті парафії. Працював він електриком на заводі «Серп і Молот», розташованому неподалік від храму. Іван Васильович виконував у храмі всі роботи, що стосувалися електрики, до свят прибирав разом з парафіянами храм, влаштовував гірлянди з електричних лампочок навколо ікон, ходив під час богослужіння з тарілкою для пожертв. У грудні 1937 року він став членом двадцятки, і якщо і раніше багато часу віддавав церкві, то тепер він проводив тут весь вільний час. Навесні 1938 року був заарештований НКВС і ув'язнений в Бутирську в'язницю. Під час допитів він не піддався на тиск слідства. Під час обшуку в Івана Васильовича були знайдені грамофон і двадцять дореволюційних платівок з церковними піснеспівами і державним гімном «Боже, Царя храни». Це визнали достатнім для звинувачення. 27 липня 1938 року був засуджений до п'яти років ув'язнення у виправно-трудовому таборі на Колимі. Там він тяжко захворів і помер 19 січня 1940 року в свято Хрещення Господнього, похований у безіменній могилі.