Іоанн Мошков, диякон

Святий мученик Іоан Іванович Мошков народився 25 вересня 1885 року в селі Богородське Сергачського району Нижньогородської губернії. Здобувши освіту в звичайній сільській школі, він обрав шлях служіння Церкві. Після революційних подій 1917 року Іоан став псаломщиком у Нікольському храмі села Ісади, де щиро ніс свій послух. Трагічна сторінка його життя розпочалася 15 вересня 1937 року, коли радянська влада заарештувала його за безпідставним звинуваченням в «антирадянській діяльності». Разом із ним фігурантами цієї сфабрикованої справи стали майбутні святі мученики — священник Олексій Молчанов та диякон Венедикт Володимирський. Мужнього псаломщика ув'язнили в тюрмі міста Горького. Попри жорстокий тиск і допити, Іоан Мошков не зламався та категорично відмовився визнати свою провину. 11 листопада 1937 року його було засуджено до смертної кари. 20 листопада того ж року вирок виконали — святого розстріляли. Тіло мученика поховали в невідомій спільній могилі на Бугровському кладовищі в місті Горькому. Подвиг віри та стійкості Іоана Мошкова був офіційно визнаний у 2000 році, коли Архієрейський ювілейний Собор РПЦ причислив його до лику святих.