Іоанн Попов

Життєвий шлях видатного богослова, патролога та церковного діяча Іоана Васильовича Попова розпочався 17 січня 1867 року в місті Вязьмі Смоленської губернії. Хлопчик народився в благочестивій родині священника, а вже 19 січня його охрестив рідний дідусь — протоієрей Михайло Попов. Отримавши фундаментальну духовну освіту у Вяземському духовному училищі та Смоленській духовній семінарії, юнак вступив до Московської духовної академії. Саме в стінах академії згодом розкрився його викладацький та науковий талант на кафедрі патристики. Іоан Васильович був важливою постаттю в науковому та церковному житті свого часу: він успішно поєднував роботу редактора журналу «Богословський вісник» із викладанням у Московському університеті. Знаковим для вченого став 1917 рік, коли після захисту фундаментальної дисертації «Особистість і вчення блаженного Августина» він отримав звання ординарного професора. Тоді ж він увійшов до складу членів Помісного Собору Російської Православної Церкви. Після приходу радянської влади та закриття Московської духовної академії у 1919 році, професор не залишив своєї справи й продовжував навчати студентів на неофіційних богословських курсах. Через свою вірність Церкві Іоан Попов зазнав жорстоких репресій. У 1924 році його заарештували та засудили до трирічного ув'язнення у Соловецькому таборі особливого призначення, де він працював учителем. У цей важкий період він виступив одним із співавторів знаменитого «Соловецького послання». Переслідування радянського режиму не припинялися: у 1931 році послідував новий арешт і заслання, а в 1935 році богослова засудили ще до п'яти років позбавлення волі. Земний шлях праведника завершився трагічно — у 1937 році Іоана Васильовича розстріляли за сфабрикованим звинуваченням у контрреволюційній діяльності. Церковне прославлення мученика відбулося 30 липня 2003 року, коли його причислили до лику святих. День пам'яті святого Іоана святкується 8 лютого, а також у дні святкування Соборів новомучеників і сповідників Руської Церкви. Величаємо тебе, святий страстотерпцю Іоане, і шануємо чесні страждання твої, які ти за Христа перетерпів!