Іоанн (Пригоровський), пресвітер (1918)

Священномученик Іоан — постать, чиє життя стало прикладом непохитної віри та відданого служіння Богу. Він народився 4 січня 1875 року в родині псаломщика на Чернігівщині. Його духовний шлях розпочався з навчання у Чернігівській духовній семінарії, яку він успішно закінчив у 1897 році. Невдовзі після цього молодий чоловік переїхав на Кубань, де розпочав служіння псаломщиком у сільському храмі Мостового. У 1898 році відбулися важливі зміни в його духовному житті: спочатку 28 лютого його висвятили на диякона, а вже 19 травня того ж року він прийняв сан священника. Отець Іоан активно займався не лише богослужіннями, а й просвітництвом — викладав Закон Божий у різних парафіях та заснував вечірню школу для дорослих. У 1916 році отець Іоан повернувся до станиці Незамаївська, очоливши як настоятель місцевий храм святого пророка Божого Іллі. Проте мирне служіння перервала громадянська війна. У 1918 році станицю окупували більшовики. 21 квітня (4 травня) червоноармійці заарештували священнослужителя та по-звірячому вбили його. Прагнучи залякати людей, радянська влада навіть наклала жорстоку заборону на поховання тіла новомученика місцевими жителями.