Іоанн Річкин, пресвітер

Життєвий шлях майбутнього священнослужителя розпочався у 1872 році в селі Бушево Тульської губернії. Глибоку духовну освіту він здобув спочатку в Тульській духовній семінарії, а згодом — у Московській духовній академії, випустившись у 1897 році зі ступенем кандидата богослов'я. Своє пастирське служіння він присвятив громаді Артемівської церкви, що в селі Високе Харківської області. У часи більшовицьких гонінь на церкву, в 1936 році, священника заарештували. Йому інкримінували «приховування офіцерів-білогвардійців під час громадянської війни та агітаційну діяльність проти радянської влади», засудивши до чотирьох років позбавлення волі. Покарання він відбував у концтаборі Карлаг. Проте навіть в ізоляції репресивний режим не залишив духівника у спокої. У 1937 році прямо в таборі проти нього сфабрикували нову справу. Його звинуватили у ворожому ставленні до радянського ладу та веденні пропаганди серед ув'язнених. За версією слідства, він пророкував неминучу війну проти Радянського Союзу, крах більшовизму та майбутнє відновлення зруйнованих храмів у Росії. 2 листопада 1937 року священнослужителя було розстріляно. Через десятиліття його мученицький подвиг визнали офіційно: 20 серпня 2000 року Архієрейський Собор Руської Православної Церкви причислив його до лику святих.