Іоанн Соловйов, пресвітер

Священномученик Іоанн Михайлович Соловйов народився в 1894 році в селі Миколаївка Михайлівського повіту Рязанської губернії в родині псаломщика. Навчався в Рязанській духовній семінарії. У 1917 році був висвячений у диякона до храму в селі Апонітищі Зарайського повіту Рязанської губернії, а в 1930 році — у священика до храму Різдва Богородиці в селі Кончаково Луховицького району Московської області. У грудні 1937 року на підставі показань неправдивих свідків отець Іоанн був заарештований і ув'язнений в одній з в'язниць Коломенського району. Його звинувачували в контрреволюційній діяльності, проте на допиті він ніякої провини за собою не визнав. Отця Іоанна засудили до десяти років ув'язнення. Священномученик Іоанн Соловйов помер у концтаборі 9 серпня 1941 року і був похований у безіменній могилі. Прилучений до лику святих новомучеників і сповідників Російських 25 березня 2004 року постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви.