Іоанн Солунський (Фессалонікийський)

Преподобний Іоанн, видатний учень святого Григорія Декаполіта, народився в Ісаврії. Ще з юних років він відчув покликання до духовного життя, повністю відрікся від мирських спокус і прийняв чернечий постриг від свого духовного наставника. Увесь свій подальший шлях він пройшов у спільних молитовних подвигах із Григорієм, дивуючи оточуючих своїм глибоким смиренням і беззаперечним послухом, що приносило велику радість його вчителю. Коли нечестивий імператор Лев Армянин розпочав жорстокі гоніння на православну Церкву, Іоанн разом із Григорієм та святим Йосифом Піснописцем вирушив до Візантії. Там святі мужі неухильно зміцнювали віру та дух православних християн у часи важких випробувань. Після того, як святий Григорій відійшов у вічність у Римі, преподобний Іоанн продовжив свою благочестиву місію у Візантії. Коли святий Йосиф повернувся з ув'язнення, Іоанна вже не було серед живих — він відійшов до Господа і знайшов свій спокій неподалік від гробниці святого Григорія. Глибоко сумуючи через втрату духовних соратників, Йосиф збудував церкву на честь святителя Миколая, куди згодом урочисто переніс нетлінні мощі святих Григорія та Іоанна. Існує версія, ніби після смерті свого наставника Іоанн вирушив до Палестини, де трудився в обителі святого Харитона. Проте церковні історики спростовують це твердження, зазначаючи, що в цих переказах йдеться про іншого святого з таким самим ім'ям. Насправді ж преподобний Іоанн жив у пізнішу епоху, коли відома обитель святого Харитона вже була повністю зруйнована.