Іоанн Сперанський, пресвітер

**Життєвий шлях і мучеництво священномученика Іоана (Сперанського)** Священномученик Іоан народився 1 січня 1864 року в родині священнослужителя Іоанна Сперанського у селі Желовіж Калузького повіту Калузької губернії. Вирішивши йти стопами батька, юнак успішно закінчив Калузьку духовну семінарію, після чого прийняв духовний сан. Своє пастирське служіння він віддано ніс у храмах Калузької єпархії. За зразкове, ревне та бездоганне служіння Церкві отець Іоан був возведений у сан протоієрея та відзначений високою церковною нагородою — митрою. З приходом радянської влади життя священника перетворилося на череду переслідувань і випробувань за віру. Перший арешт відбувся у 1922 році, коли радянський суд відправив протоієрея Іоана за ґрати на один рік. Нова, значно жорстокіша хвиля репресій наздогнала душпастиря у 1937 році. Тоді його знову заарештували, висунувши фальшиве звинувачення у контрреволюційній діяльності. Під час виснажливих допитів мученик проявив незламну духовну стійкість: він рішуче відкидав усі закиди слідства, не визнав себе винним та спростував причетність до будь-яких контрреволюційних структур. Попри відсутність доказів, 19 листопада 1937 року рішенням позасудової Трійки НКВД протоієрея засудили до найвищої міри покарання. За кілька днів, 23 листопада 1937 року, вирок було виконано. Священномученика Іоана розстріляли, а його тіло поховали у спільній безіменній могилі.