Іоанн Стрельцов, пресвітер

### Життєвий шлях і мучеництво священика Іоана Стрельцова Священномученик Іоан Стрельцов — постать, яка стала символом незламної віри та духовної стійкості в епоху жорстоких гонінь. Майбутній святий народився 21 травня 1872 року в селі Гридино Бронницького району Московської губернії. Його шлях до пастирського служіння розпочався з отримання духовної освіти: у 1888 році він закінчив Коломенське духовне училище, а в 1894 році успішно випустився з Московської духовної семінарії. Знаковою датою в його долі стало 24 серпня 1898 року, коли відбулося його рукоположення у священницький сан. Молодий душпастир розпочав служіння у храмі Різдва Пресвятої Богородиці, що розташовувався в селі Кузовлево. Згодом, у 1922 році, отця Іоана призначили настоятелем Вознесенської церкви в селі Риблово, де він віддано служив громаді аж до свого арешту в 1937 році. ### Переслідування радянською владою та перше заслання У часи агресивного державного атеїзму та репресій проти Руської Православної Церкви радянська влада почала чинити тиск на священника. Його оголосили «куркулем» та обклали непосильними податками. У 1931 році, після примусового вилучення всього майна, отця Іоана заарештували та засудили до трьох років заслання. Попри всі випробування та підірване здоров'я, після відбуття терміну він повернувся до своєї парафії та продовжив здійснювати богослужіння. ### Арешт НКВД і трагічна загибель у ГУЛАГу Нова хвиля репресій наздогнала священнослужителя наприкінці 1937 року. Співробітники НКВД заарештували його 28 листопада, після чого ув'язнили в Таганській тюрмі. Під час жорстоких допитів отець Іоан проявив мужність і категорично відмовився визнавати сфабриковану провину в контрреволюційній діяльності. Незважаючи на відсутність будь-яких доказів, 3 грудня 1937 року рішенням судової трійки НКВД священника було засуджено до десяти років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Земне служіння отця Іоана завершилося в суворих умовах радянських концтаборів. 14 березня 1938 року священномученик Іоан Стрельцов відійшов у вічність у виправно-трудовому таборі на території Амурської області. Тіло мученика за віру було поховане у безіменній могилі.