Іоанн Вечорко, пресвітер

Священномученик Іоан Вечорко — постать, чиє життя стало прикладом непохитної віри, мужності та відданості духовному покликанню. Майбутній пастир народився у 1890 році в селі Косаричі Бобруйського району Мінської губернії в родині псаломщика Мартина Вечорка. Отримавши духовну освіту в Мінській духовній семінарії, яку він успішно закінчив у 1913 році, юнак твердо вирішив присвятити себе служінню Богові. Уже в 1915 році його висвятили на священика Покровської церкви в селі Кривоноси, де отець Іоан самовіддано працював до кінця своїх днів. Життєвий шлях священика припав на часи суворих випробувань та історичних зламів. У 1920 році, коли частину Мінської губернії окупували польські війська, отець Іоан сміливо став на захист своїх парафіян, через що викликав ворожість з боку іноземних офіцерів. За свою правозахисну позицію він був заарештований і деякий час провів у слуцькій в'язниці. З приходом радянської влади тиск на духовенство лише посилився. У 1928 році отця Іоана заарештували вдруге — цього разу радянські спецслужби звинуватили його в несвоєчасній сплаті податків. Суд призначив йому покарання у вигляді дев'яти місяців ув'язнення. Проте, повернувшись на волю, священик не злякався переслідувань і продовжив проводити богослужіння в рідному Покровському храмі. Намагаючись повністю ліквідувати парафію та закрити церкву, місцева влада почала вимагати від релігійної громади непосильних податкових виплат. Не маючи особистих коштів, отець Іоан був змушений ходити по домівках селян, звертаючись до них по фінансову допомогу для порятунку храму. Цей крок став приводом для чергової репресивної хвилі. 18 березня 1933 року священика разом із членами церковної ради заарештували за сфабрикованим звинуваченням в антирадянській та контрреволюційній діяльності. Під час допитів отець Іоан виявив незламність духу: він рішуче відкинув усі обвинувачення та наполягав на тому, що його праця мала виключно релігійний характер. Після завершення слідчих дій священика перевели до слуцької в'язниці. 17 квітня 1933 року позасудова трійка ОГПУ винесла смертний вирок. Священномученик Іоан Вечорко був розстріляний радянськими катами, а його тіло поховали в безіменній спільній могилі, лишивши нащадкам пам'ять про його великий духовний подвиг.