Іоанн Восторгов, пресвітер

Народився 30 січня 1864 року в селі Кавказьке Кубанської області. Його батько, священик Іоанн Восторгов, був сином магістра богослов'я, а мати – Тетяна Ксенофонтовна. У березні 1868 року сім'я переїхала в село Ново-Олександрівське, де пройшло його дитинство та юність. Батько Іоанн з вдячністю згадував про своє дитинство, зазначаючи, що саме там були закладені перші почуття відданості Богу та Царю. Після закінчення Ставропольської духовної семінарії в 1887 році, був призначений наглядачем у Ставропольське духовне училище. У 1889 році був рукоположений у диякони, а потім у священники. Служив в умовах, де більшість населення складали розкольники, і досяг значних результатів у духовному вихованні прихожан. У 1890 році був призначений юридичним радником Ставропольської чоловічої гімназії, а потім настоятелем церкви цієї гімназії. У 1894 році переїхав до Єлисаветполя, де продовжив свою освітню та громадську діяльність. У 1897 році став юридичним радником Тифліської першої жіночої гімназії та настоятелем домашньої гімназійної церкви. З 1900 року активно займався відкриттям церковно-парафіяльних шкіл у Тифлісі, де кількість учнів швидко зросла. У 1904 році був нагороджений паллією за старанне служіння. У 1906 році був призначений проповідником-місіонером, розпочавши останній період свого життя, присвячений місіонерському служінню. Брав участь в організації Місіонерського з'їзду в Києві в 1908 році, де виступав з доповідями про секти та соціалізм. У 1910 році організував народно-місійні курси в Москві, які стали успішними і призвели до рукоположення багатьох священників для переселенських районів. Останні роки свого життя він присвятив служінню Церкві та допомозі переселенцям. Помер у 1913 році, залишивши після себе значну спадщину в галузі місіонерства та освіти.