Іоанн Виноградов, пресвітер

Священномученик Іоан народився 5 січня 1879 року в селі Преображенському Серпуховського району Московської губернії. У 1901 році закінчив Московську духовну семінарію і був призначений законовчителем у церковно-приходську школу. У 1905 році рукоположений у сан священника. Служив на різних церковних і громадських посадах, зокрема був завідувачем церковно-приходською школою та головою Братства тверезості. У 1919 році був нагороджений наперсним хрестом, а в 1921 році возведений у сан протоієрея. У 1922 році призначений настоятелем Нікольської церкви. У 1930 році арештований за 'антирадянську діяльність' і засуджений на три роки заслання. Після повернення в 1934 році призначений настоятелем Нікольського храму в селі Вишелець. 27 листопада 1937 року знову арештований і обвинувачений у проведенні антирадянської діяльності. 5 грудня 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу, який був здійснений 9 грудня. Похований у безіменній могилі на полігоні Бутово під Москвою. Його дружина, Марія Федорівна, після арешту повністю присвятила себе церковному життю, відвідуючи храм і співаючи в хорі. Вона та її донька Антоніна з сином жили в хатині, намагаючись дізнатися про долю священника, але безуспішно. Церкви в селі Вишелець були розорені, а одна з них згоріла.