Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Іоанн Виноградов, пресвітер

Іоанн Виноградов, пресвітер

Священномученик

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.
Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Дні пам'яті:
24 грудня 11 грудня

Священномученик Іоан народився 5 січня 1879 року в мальовничому селі Преображенському, що на території Серпуховського району Московської губернії. Його духовний шлях розпочався з навчання у Московській духовній семінарії, яку він успішно закінчив у 1901 році. Одразу після цього молодого випускника призначили законовчителем до церковно-приходської школи. Уже в 1905 році він прийняв священний сан. Отець Іоан активно поєднував душпастирське служіння з громадською діяльністю: завідував школою при церкві та очолював місцеве Братство тверезості, пропагуючи християнські цінності та здоровий спосіб життя серед парафіян. За віддане та ревне служіння Церкві у 1919 році пастир був нагороджений наперсним хрестом, а в 1921 році возведений у сан протоієрея. Наступного року, у 1922-му, він став настоятелем Нікольської церкви. Проте радянська влада не прощала духовної стійкості. У 1930 році протоієрея заарештували за сфабрикованим звинуваченням в «антирадянській діяльності» та засудили до трьох років заслання. Повернувшись на волю у 1934 році, отець Іоан продовжив свою місію на посаді настоятеля Нікольського храму в селі Вишелець. Нова хвиля сталінських репресій наздогнала священнослужителя 27 листопада 1937 року — його знову заарештували, висунувши аналогічні політичні звинувачення. Рішенням трійки НКВД від 5 грудня 1937 року його засудили до найвищої міри покарання — розстрілу. Смертний вирок виконали 9 грудня того ж року. Земне життя священномученика обірвалося на Бутовському полігоні під Москвою, де його поховали у безіменній спільній могилі. Трагічна доля спіткала і родину репресованого священника. Його вірна дружина, Марія Федорівна, після арешту чоловіка повністю присвятила себе Богові: вона постійно відвідувала богослужіння та співала у церковному хорі. Разом із донькою Антоніною та онуком жінка тулилася в убогій хатині. Сім'я роками марно намагалася дізнатися бодай якісь факти про долю дорогого пастиря. Самі ж храми у селі Вишелець спіткала сумна доля радянської доби: святині були повністю розграбовані та розорені, а одна з церков згоріла вщент.

Молитви