Іоанн Янушев, пресвітер

Священномученик Іоанн Янушев народився 6 травня 1877 року в Москві у родині диякона Василя Янушева, змалечку перейнявши любов до духовного служіння. Після завершення навчання в Московській духовній семінарії у 1897 році він вступив до Казанської духовної академії, випускником якої став у 1902 році. Його церковний шлях розпочався у 1903 році з посади псаломщика в історичному Архангельському соборі Московського Кремля. Вже 18 травня 1908 року в Спасівському соборі Москви відбулося його висвячення на священика. Восени, 22 вересня 1917 року, отця Іоанна перевели до Благовіщенського собору Кремля, а згодом, 7 травня, призначили виконувачем обов'язків сакелярія. Коли радянська влада розпочала гоніння на церкву та закрила кремлівські храми, священнослужитель став настоятелем парафії на честь святителя Спиридона Тримифунтського. Він віддано служив громаді до закриття церкви в 1930 році, після чого був переведений до храму Різдва Христового в Палашах. За ревне і самовіддане пастирське служіння отця Іоанна у 1920 році звели в сан протодиякона, у 1924 році нагородили паліцею, а в 1927 році — хрестом із прикрасами. У 1935 році його призначили до храму Успіння Пресвятої Богородиці в селі Вешняки. Період сталінського терору став фатальним для священнослужителя. 16 листопада 1937 року протодиякона Іоанна заарештували й ув'язнили в Таганській тюрмі. 1 грудня 1937 року рішенням трійки НКВД його засудили до страти. 8 грудня 1937 року священномученик Іоанн Янушев був розстріляний на підмосковному полігоні Бутово, де його тіло поховали в безіменній спільній могилі.