Іоанн Єгипетський, пустельник

### Подвиг святого Іоанна в колодязі: історія великої віри та духовної сили **Втеча від гонінь та перші кроки до віри** У часи жорстоких переслідувань християн благочестива вдова Юліанія була змушена переховуватися, рятуючи життя своїх малолітніх дітей — сина Іоанна та доньки Фімістії. Жінка виховувала їх у глибокій пошані до Бога, навчаючи щирій молитві та читанню Священного Писання. Попри смертельну небезпеку, юний Іоанн потайки відвідував сусідню чернечу обитель, прагнучи присвятити себе служінню Господу. **Шлях у пустелю та благословення старця** Одного дня юнак зустрів праведного чоловіка, який порадив йому знайти усамітнене й тихе місце для глибшого спілкування з Богом. Повернувшись додому, Іоанн сказав матері, що йде відвідати одного побожного християнина. Сподіваючись на швидке повернення сина, Юліанія відпустила його. Проте серце юнака прагнуло іншого: він вирушив до відомого пустельника Фармуфія, отримав від нього духовне благословення та заглибився в сувору пустелю. **Неймовірне випробування у глибокому колодязі** У пошуках цілковитої самотності молодий подвижник знайшов покинутий глибокий колодязь, який кишів отруйними зміями, скорпіонами та іншими небезпечними плазунами. Поклавшись на волю Божу, Іоанн помолився і стрибнув у безодню. Спуститися неушкодженим йому чудесним чином допоміг Ангел Господній. На дні цього страшного місця юнак провів сорок днів у безперервній молитві із хрестоподібно складеними руками, повністю відмовившись від сну та їжі, аж поки всі плазуни не залишили колодязь. **Небесна пожива та боротьба зі спокусами** Бачачи щирість молодого пустельника, Господь послав йому підтримку. Ангел, який зазвичай приносив їжу старцю Фармуфію, тепер приносив хліб і для Іоанна. Щоб уберегти юного аскета від гріха гордині, Небесний вісник передавав поживу не особисто, а через Фармуфія. Незабаром на Іоанна чекали важкі випробування від диявола. Намагаючись зламати волю подвижника та змусити його припинити свій подвиг, біси набували подоби його матері, сестри, близьких родичів та знайомих. Вони підходили до колодязя і зі сльозами благали його повернутися додому. Однак святий Іоанн не піддався на ці підступні хитрощі: він гаряче молився, а наприкінці промовив: «Відійдіть від мене!» — і демонічні привиди миттєво зникли. **Спадщина святого та посмертні дива** До самої своєї блаженної кончини, яка настала у IV столітті, преподобний Іоанн прожив у цьому колодязі, проводячи дні й ночі в суворому пості та щирій молитві. За Божим промислом, напередодні смерті святого до нього прийшов чернець Хрисихій, який до того вже тридцяти років трудився у пустелі. Після довгих умовлянь Іоанн детально розповів гостю про своє життя та унікальний шлях спасіння, після чого мирно відійшов до Господа. Хрисихій поховав тіло праведника, а біля місця його великого подвигу ще довго відбувалися численні чудеса та зцілення.