Іоанн Ємельянов

Святий мученик Іоанн Ємельянов — постать, яка вражає своєю непохитною вірою та духовним героїзмом у часи жорстоких репресій. Його земний шлях розпочався у 1876 році в селі Риково Владимирської губернії. Здобувши початкову освіту в місцевій сільській школі, юнак згодом переїхав до Москви, де влаштувався на роботу службовцем. Оселившись на Донській вулиці, Іоанн став відданим прихожанином церкви Преображення. У його квартирі панувала особлива атмосфера: разом із братом та сестрою вони вели тихе, молитовне життя, яке своєю строгістю та благочестям нагадувало справжню монашу громаду. Проте радянська каральна система не залишала непоміченими людей глибокої віри. 2 листопада 1937 року Іоанна заарештували та ув'язнили в Бутирській в'язниці. Під час допитів він демонстрував твердість духу. Чоловік прямо заявив, що не підтримує антирадянські висловлювання Олексія Гавріна, до якого по релігійну допомогу зверталися численні відвідувачі. Водночас Іоанн відкрито підтвердив, що глибоко шанує монаха Аристоклія і зовсім не розділяє ідеологічний світогляд радянської влади. За свою безкомпромісну позицію Іоанн Ємельянов був звинувачений в активній участі в контрреволюційній групі. 23 листопада йому винесли смертний вирок. Життя мученика обірвалося 10 грудня 1937 року, коли його розстріляли та поховали у безіменній могилі на розстрільному полігоні Бутово під Москвою. Його подвиг вірності Богу став вічним прикладом духовної сили.