Іоанн Зедазнійський

У середині VI століття витоки грузинського чернецтва були закладені завдяки духовному подвигу преподобного Іоана Зедазнійського та його 12 вірних учнів. Отримавши глибоку богословську освіту в Антіохії, Іоан, керуючись волею Божої Матері, обрав дванадцятьох найближчих послідовників і вирушив із Каппадокії до Грузії. На грузинській землі християнських місіонерів із великою радістю зустріли як простий народ, так і благочестивий цар Парсман. Оселившись на горі Зедазені, де до цього часу знаходилося язичницьке капище, ченці проводили дні у суворому аскетизмі, постійних молитвах та зціленні хворих. Кожен із святих учнів Іоана — Авів, Іса, Йосиф, Ісидор, Михаїл, Пірр та Стефан — вніс вагомий вклад у поширення віри, засновуючи нові храми та монастирі. Вони активно проповідували Слово Боже, долаючи ідолопоклонство та утверджуючи християнські цінності серед місцевого населення. Сам же преподобний Іоан, ведучи невпинну духовну боротьбу з темними силами, отримав пророче одкровення про свою близьку кончину і заповів поховати його безпосередньо у печері на горі Зедазені. Після смерті вчителя учні, піддавшись емоціям, порушили його останню волю і перенесли тіло до монастиря. Проте земля навколо святині почала сильно тремтіти, і ці підземні поштовхи не припинялися, аж поки праведника не поховали у вказаній ним печері. Вже у X столітті на честь святого Іоанна Хрестителя тут було збудовано величну церкву, де мощі преподобного Іоана прославилися численними дивовижними зціленнями та чудесами.