Іоанн Золотоустий, архієпископ Константинопольський

Святий Іоан Златоуст, архієпископ Константинопольський, народився в Антіохії близько 347 року в родині військовика. Його мати, Анфуса, виховала його у вірі. У 367 році він був охрещений святим Мелетієм, єпископом Антіохійським. Після смерті матері прийняв чернецтво, вважаючи його 'істинною філософією.' У 386 році був рукоположений єпископом Антіохійським і став видатним проповідником, за що отримав прізвисько 'Златоуст.' У 397 році був покликаний до Константинополя після смерті архієпископа Нектарія. У столиці він розпочав реформи, спрямовані на духовне вдосконалення священства та покращення богослужіння. Святий Іоанн активно дбав про бідних, годував до 3.000 вдовиць і дівчат. Його ревність до християнської віри призвела до конфлікту з імператрицею Євдокією, що врешті-решт призвело до його вигнання в 404 році. Після вигнання він продовжував писати листи та зміцнювати своїх духовних чад. Святий Іоанн помер 14 вересня 407 року в Вірменії, після чого його мощі були перенесені до Константинополя в 438 році. Його нетлінне тіло було знайдено, і народ з любов'ю зустрів його мощі, просячи прощення за несправедливе засудження. Святий Іоанн Златоуст став символом християнської добродійності та пастирської турботи про паству.