Іоанн Золотов

Історія життя та мученицької кончини святого Іоана є прикладом незламної віри в часи жорстоких релігійних гонінь. Майбутній мученик Іоан народився 1897 року в родині селянина Павла Золотова у селі Купріяново Московської губернії. Хвиля радянських репресій назавжди змінила його долю: 26 серпня 1937 року чоловіка заарештували та ув'язнили в сумнозвісній Бутирській в'язниці. Під час виснажливих допитів Іоан спочатку відмовлявся відповідати на запитання слідчих. Згодом він почав давати свідчення, рішуче заперечуючи звинувачення у відвідуванні схимонахині Олександри. Водночас він визнав свою участь у діяльності так званої контрреволюційної групи та підтвердив, що надавав підтримку й допомогу чернецтву. Розправа тоталітарного режиму була швидкою та безжальною. 8 жовтня 1937 року рішенням трійки НКВД Іоана було засуджено до смертної кари. Вирок виконали вже наступного дня — 9 жовтня 1937 року його розстріляли на полігоні Бутово. Останнім прихистком для мученика стала невідома спільна могила, де він похований разом із іншими жертвами репресій.