Іоанникій Девіченський, Чорнорецький, Сербський

Преподобний Іоанн Девиченський — видатний православний подвижник першої половини XV століття, чиє життя стало взірцем істинного служіння Богу. Народившись у Чорногорському примор'ї, він ще в юні роки обрав тернистий шлях чернечого подвигу. Його першим прихистком стала усамітнена печера на мальовничому березі річки Ібар. Невдовзі чутки про праведне життя пустельника почали приваблювати інших шукачів духовного спасіння. Навколо Іоанна швидко згуртувалося міцне чернече братство, зусиллями якого згодом було зведено перший спільний храм. Проте людська слава обтяжувала преподобного, який прагнув цілковитого єднання з Творцем. Бажаючи уникнути мирської уваги, він пішов углиб непрохідного Девиченського лісу. Керуючись заповідями Спасителя, святий повністю віддав себе під Божественне заступництво, не турбуючись про їжу чи дах над головою. За таку глибоку віру та аскетичні труди Господь наділив преподобного Іоанна особливою духовною силою — даром зцілення недуг та владою над демонами. Коли звістка про чудеса лісового старця дійшла до князівського двору, сербський деспот Георгій Бранкович особисто вирушив до пустельника, благаючи про зцілення своєї важкохворої доньки. Завдяки щирим і палким молитвам святого Іоанна дівчина отримала повне одужання. На знак глибокої вдячності правитель наказав звести на цьому місці церкву на честь Введення Пресвятої Богородиці, навколо якої згодом виріс величний монастир. Преподобний Іоанн Девиченський завершив свій земний шлях і мирно відійшов до Господа 2 грудня 1430 року. Його святі мощі, які й нині спочивають в обителі Девич, прославилися численними чудесами та благодатними зціленнями. У Сербії та далеко за її межами святого Іоанна особливо шанують як милосердного лікаря, який допомагає здолати найважчі душевні недуги.