Іоаникій (Дмитрієв), архімандрит

### Преподобний Іоан (Дмитрієв): життєвий шлях, духовний подвиг та мучеництво Преподобний Іоан (у світі — Іван Олексійович Дмитрієв) народився 1875 року в селянській родині в селі Заводські Хутори Тульської губернії. З ранніх років хлопчик виявляв щире благочестя: тягнувся до храму, регулярно відвідував богослужіння та захоплювався читанням святоотцівських книг. У 1903 році він прийняв доленосне рішення цілковито присвятити життя Богові й вступив до знаменитої Оптиної Пустині як послушник. За вірність обраному шляху 27 листопада 1911 року його було пострижено в чернецтво з іменем Іоан, а вже у 1914 році висвячено в сан ієродиякона. З 1917 року отець Іоан ніс важливий послух економа в архієрейському домі єпископа Феофана Калузького. У 1921 році його висвятили в сан ієромонаха та направили для служіння в село Сухінічі. Завдяки духовному авторитету та ревному служінню у 1928 році він був зведений у сан ігумена та призначений настоятелем Свято-Георгіївського монастиря в місті Мещевськ. ### Період гонінь, арешти та заслання Коли у 1929 році радянська влада закрила монастир, ігумен Іоан не залишив паству. Він очолив Мещевський собор, де всіляко допомагав і підтримував розігнане чернецтво. Проте репресивна машина більшовиків не оминула священника: у жовтні 1932 року його заарештували та ув'язнили у Брянській тюрмі. Під час жорстких допитів отець Іоан виявив незламність духу й категорично заперечував будь-які звинувачення у контрреволюційній діяльності. Попри відсутність доказів, 15 березня 1933 року його засудили до п'яти років заслання у суворий Північний край. Після відбуття терміну та повернення із заслання подвижника звели в сан архімандрита. Його направили на служіння до Николо-Козинського храму в місті Калуга. Однак восени 1937 року хвиля «Великого терору» знову наздогнала священнослужителя — його заарештували разом із архієпископом Августином та групою місцевого духовенства. ### Мученицька кончина 19 листопада 1937 року судова трійка НКВД винесла архімандриту Іоанну смертний вирок. 23 листопада 1937 року рішення було виконано: священника розстріляли, а його тіло поховали у загальній безіменній могилі. Преподобний Іоан залишився вірним Христу до останнього подиху, вписавши своє ім'я в собор новомучеників.