Іоаникій (Липовац), Чорногорсько-Приморський, митрополит

Святий Іоан (Ліповац) був прославлений у лику святих наприкінці XX століття. Він став одним із перших, хто підняв свій голос проти терору комуністів, що призвело до його мученицької смерті. Народився 16 лютого 1890 року на берегах Которської затоки. Закінчив гімназію в Которі та Богословський інститут у Задарі. У 1912 році був рукоположений у сан диякона, а потім у священика. З 1922 року викладав у гімназії та семінарії в Цетинє. 8 грудня 1939 року був обраний вікарієм патріарха Сербського для Чорногорії. 1 лютого 1940 року митрополит Йосип здійснив його монаший постриг з ім'ям Іоан. 10 лютого відбулося наречення, а 11 лютого – єпископська хіротонія. 20 лютого 1940 року прибув до міста Герцег Нові, де був тепло зустрінутий народом. З початком війни в квітні 1941 року та окупацією Чорногорії опинився в складній ситуації. Він став заступником для біженців і страждаючих, звертаючись до окупаційних властей з проханнями. Італійці, хоча й проявляли милосердне ставлення, врешті-решт підтримали місцевих сепаратистів. У липні 1941 року розпочалося народне повстання, але воно призвело до жорстоких акцій помсти з боку окупантів. Митрополит засудив комуністів за їх терор і закликав не слідувати їхнім ідеям. 18 травня 1942 року розіслав окружне послання священикам з проханням про факти комуністичного терору. У 1944 році, під час наступу партизан, він прийняв рішення покинути Цетинє. У першій половині червня 1945 року був убитий в Аранджеловці. Ім'я святого мученика було передано забуттю до 90-х років XX століття, коли почали досліджувати його долю. 22 травня 1998 року Святий Архієрейський Собор Сербської Православної Церкви ухвалив рішення про канонізацію митрополита Іоанна. Урочисте прославлення відбулося 22 травня 2002 року в храмі Святого Сави в Белграді.