Іоаникій Великий

Преподобний Іоанн Великий народився у Віфінії в 752 році в селі Марікаті. Його батьки були бідними, і він з дитинства пас домашню худобу. З юних років він виявляв любов до Бога і часто усамітнювався для молитви. За наказом імператора Лева IV був призваний на військову службу, де служив 6 років, виявляючи хоробрість і чесноту. Відмовившись від світу, він провів два роки в монастирі, де навчився грамоти і вивчив напам'ять тридцять псалмів. Потім відійшов у пустелю на три роки, проводячи час у молитвах і псалмоспіві. Він склав молитву, яка збереглася в Православній Церкві: «Надія моя Отець, притулок мій Христос, покров мій Дух Святий». Після 12 років подвижницького життя прийняв чернечий постриг і три роки провів у затворі. Потім вирушив до великого пістника Георгія, де вивчив весь Псалтир. Досягнувши глибокої старості, оселився в Антидійській обителі і провів там решту життя в затворі. Преподобний Іоаннікій провів 70 років у подвигах і досяг високої духовної досконалості, здобувши дар пророцтва. Він міг підніматися над землею під час молитви, переходив річки і звільняв полонених. Отрута і вогонь не завдавали йому шкоди, і він звільнив острів Фас від змій. Передбачивши свою кончину, преподобний Іоаннікий відійшов до Господа 4 листопада 846 року у віці 94 років.