Іоасаф (Боєв), архімандрит

Народився 20 квітня 1879 року в Москві. Виріс у сім'ї селянина, не отримав освіти, закінчив два класи міського училища і став взуттєвиком. Через пияцтво та розпусту серед робітників пішов до монастиря, де в 1912 році прийняв чернецтво під іменем Іоасаф. Служив дияконом і ієромонахом, був переведений до різних монастирів, включаючи Микільський єдиновірний монастир у Москві. У 1921 році був рукоположений у священники і працював у Московському земельному відділі як бджоляр. У 1924 році був призначений священником у село Аратське, де зіткнувся з труднощами в ремонті церкви і був заарештований за збір коштів на ремонт без дозволу. У 1926 році переїхав до Симського заводу, де також займався відновленням церкви. У 1927 році був заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності, але всі звинувачення заперечував, стверджуючи, що ніколи не був контрреволюціонером. У 1930 році після заслання повернувся в Уфу і продовжував служити в Симоновому храмі. У 1932 році знову був заарештований і засуджений на три роки ув'язнення, які відбував у Красновішерських таборах. Після звільнення служив у храмі на Таганці, потім у селі Нікольському. 27 листопада 1937 року знову був заарештований і звинувачений у контрреволюційній діяльності. 5 грудня 1937 року трійка НКВД засудила його до розстрілу, який був виконаний 10 грудня 1937 року. Похований у безіменній могилі на полігоні Бутово під Москвою.