Іоасаф Каменський (в миру Андрій Вологодський, князь), Спасокубенський

Преподобний Іоасаф, син благочестивого князя Дмитра Васильовича Заозерського та княгині Марії, ще з раннього дитинства відчував примарність та марноту мирського життя. Прагнучи послужити Творцю, у 20-річному віці він обрав шлях чернецтва, прийнявши постриг під іменем Іоасаф у Спасо-Кам'яному монастирі, що величаво височів на Кубенському озері. У цій святій обителі інок повністю присвятив себе служінню: невпинно молився, роздумував про вічність та тримав суворий піст. Особливо суворим був аскетичний подвиг святого в останні дні його земного перебування — він споживав їжу лише один раз на тиждень, а щонеділі з благоговінням причащався Святими Тайнами. Завдяки такому праведному та боговгодному життю преподобний досяг вершин духовної досконалості та удостоївся унікального благословення — видіння Самого Господа. Провівши п'ять років у ревному духовному служінні, святий Іоасаф мирно відійшов у вічність 10 вересня 1453 року. Його поховали у Спасо-Кам'яному монастирі. Згодом біля гробниці угодника Божого почали відбуватися численні чудеса та дивовижні зцілення, які дарували полегшення всім, хто приходив із щирою вірою.