Іона (Санков), ієромонах

Святий Іона народився 20 липня 1873 року в селі Солчино, Зарайського району Рязанської губернії, у благочестивій купецькій родині. На хрещенні його назвали Іоанном. Його батько, Андрій Нікітович Санков, займався торгівлею хлібом у Москві. У 1893 році, у віці двадцяти років, він вступив послушником до Свято-Пантелеймонівського монастиря на Афоні, де був пострижений у мантію з ім'ям Іона і рукоположений в ієромонахи. 1 березня 1914 року ієромонах Іона був направлений на подвір'я Пантелеймонівського монастиря в Константинополі, де служив до початку війни між Туреччиною та Росією в липні 1914 року. Після цього він повернувся до Росії і був призначений на подвір'я в Одесі, а потім служив у Благовіщенській церкві та в храмі Всіх святих на кладовищі, поки ці храми не були закриті. У 1930 році він отримав листа з рідних місць з пропозицією переїхати в село Алпатьєво, де був призначений священиком у Казанський храм. Наприкінці 1937 року почалися арешти, і священик Іона був обвинувачений у контрреволюційній агітації. 24 лютого 1938 року його арештували і ув'язнили в тюрму в місті Коломна. Серед обвинувачень були розмови про майбутнє пришестя антихриста і незадоволення існуючим режимом. Священик Іона не визнав своєї провини. 7 червня 1938 року його засудили до розстрілу, а 4 липня 1938 року розстріляли і поховали в загальній безіменній могилі на полігоні Бутово під Москвою.