Іона, єпископ Ханькоуський
Святитель
Запалити свічку
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Дні пам'яті:
31 липня (Святителя Іони, єпископа Ханькоуського)
18 липня (Святителя Іони, єпископа Ханькоуського)
Святий єпископ-місіонер Іона (у миру — Володимир Покровський) народився 1888 року в Калузі. Рано втративши батьків і залишившись круглим сиротою, юнак виявив надзвичайну жагу до знань: він успішно закінчив Калузьку духовну семінарію, а згодом — Казанську духовну академію. Важливу роль у його духовному становленні відіграв старець Гавриїл з Оптиної пустелі, який став його духовним наставником.
У буремному 1918 році, під час більшовицьких репресій, Володимир зазнав жорстоких переслідувань з боку нової влади. Його заарештували та піддали нелюдським катуванням, проте невдовзі священнослужителя визволили війська Білої армії. В Омську він обійняв посаду головного священика Південної армії. Згодом його пастирський шлях проліг через Пекінську духовну місію до Маньчжурії. Саме тут повною мірою розкрився його унікальний талант проповідника й благодійника: владика активно засновував навчальні заклади та самовіддано опікувався знедоленими дітьми.
Життя єпископа Іони обірвалося несподівано рано — у віці 37 років, рівно через три роки після його прибуття до Маньчжурії. Святитель ніколи не дбав про власний земний комфорт і здоров'я. Занедужавши на тяжку ангіну, він не захотів звертатися по допомогу до лікарів і спробував вилікуватися самотужки, прополоскавши горло гасом. На жаль, речовина виявилася погано очищеною, що призвело до смертельного зараження крові.
19 жовтня 1925 року, передчуваючи земний фінал, владика висповідався, прийняв Святе Причастя та залишив свій духовний заповіт, головним посилом якого був палкий заклик до вірян любити один одного. О 1:30 ночі, тримаючи в руках хрест та ікону, єпископ тихо відійшов у вічність. Під час заупокійних служб скорботний народ не відходив від свого архіпастиря. Під час поховання сталося диво: святий з'явився 10-річному хлопчикові та повністю зцілив дитину від хвороби.
Протягом 1994–1996 років шанувальники святого намагалися знайти його земні останки на території Китаю, проте ці пошуки не увінчалися успіхом. 19 жовтня 1996 року єпископ Іона був офіційно причислений до лику святих.