Іраклій (Мотях), схимонах

Преподобний Іраклій, народжений у 1863 році в Чернігівській губернії, у хрещенні був наречений Іосифом. У 1882 році вступив до Свято-Троїцького Іссик-Кульського монастиря, заснованого єпископом Олександром. У 1905 році був пострижений у монашество з ім'ям Іриней. У 1916 році, під час повстання киргизів, монастир зазнав нападу, і Іриней залишився з кількома братами, чекаючи нападу ворога. 11 серпня 1916 року монахи стали жертвами жорстокого нападу, внаслідок якого багато було вбито, а монастир пограбовано. Після закриття монастиря у 1919 році, Іриней пішов у гори, де жив у самоті. У 1921 році, після руйнування скиту, він переїхав до села Талгар, де побудував собі келію і продовжував молитися. У 1928 році, після зустрічі з Міроном Дубіним, він почав жити в його родині, де його відвідували віруючі, просячи поради та молитви. Схимонах Іраклій, як його почали називати, жив у бідних умовах, постійно молився і ділився духовним досвідом з оточуючими. Він вважав своїм гріхом, що ухилився від мученицької смерті під час нападу киргизів. У 1937 році, в день свята Вознесіння Господнього, він тяжко захворів і відійшов у вічність, залишивши після себе безліч людей, які прийшли на його похорони, незважаючи на гоніння.