Ісаакій, Далмат і Фавст

**Преподобний Далмат та його син Фавст: історія великого подвижництва й віри** За часів правління імператора Феодосія Великого майбутній преподобний Далмат будував успішну військову кар'єру та користувався особливою прихильністю й повагою правителя. Проте, відчувши покликання до духовного життя, він вирішив зректися мирських благ. Залишивши родину, Далмат разом зі своїм сином Фавстом вирушив до монастиря преподобного Ісаакія. Там батько й син прийняли чернечий постриг і розпочали свій шлях щирого служіння Богові. Передчуваючи наближення земної кончини, преподобний Ісаакій призначив своїм наступником і новим ігуменом Далмата. Згодом ця свята обитель отримала назву на честь нового настоятеля — Далматська. Патріарх Аттик рукоположив преподобного Далмата у священники. Новий ігумен став прикладом суворого аскетизму для всієї братії — відомо, що він міг тримати сорокаденний піст, повністю відмовляючись від їжі. Окрім духовного подвижництва, преподобний Далмат активно боровся проти єретиків-несторіан, захищаючи чистоту християнського віровчення. За свою ревність і праведність він отримав титул архімандрита Далматської обителі, а також глибоку шану від царя та святих отців. Преподобний Далмат відійшов у вічність, досягнувши глибокої старості. Його син Фавст став гідним спадкоємцем духовного подвигу батька. Протягом усього життя він суворо дотримувався чернечих обітниць і, завершивши свій земний шлях, також переселився у вічні обителі.