Ісайя, єпископ Ростовський

Він народився поблизу Києва в сім'ї благочестивих батьків і був вихований у православній вірі. У юності залишив суету світу і прийшов до Києво-Печерського монастиря, де був пострижений у монашество. Жив у строгих подвигах посту і молитви, проявляючи кроткість, смирення і братолюбство. Слава про його подвиги поширилася, і в 1065 році він був возведений в ігумени монастиря святого Дмитра. Як ігумен, продовжував жити в смиренні і молитві, брав участь у соборній молитві Печерських старців. У 1078 році, після смерті єпископа Леонтія, був возведений на Ростовську єпископську кафедру. У цей час язичницькі народи були піддані забобонам, і святитель Ісая старанно проповідував християнство, спалюючи ідолів і зміцнюючи віру новопросвітлених. При великому князі Володимирі Мономаху був побудований собор у Ростові на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Святитель Ісая з любов'ю ставився до бідних і нужденних, вчиняючи безліч чудес. Умер у 1090 році, після тринадцятирічного єпископства, і його душа була перенесена на небеса. У 1164 році були знайдені його мощі, які залишилися нетлінними. З тих пір народ почав шанувати святого Ісаю як святого. У 1474 році його мощі були перенесені в новий гроб з честю, і з цього часу почалося його церковне почитання. У 1722 році мощі були перекладені в срібну гробницю.