Ісмаїл Базилевський, пресвітер

**Ісмаїл Миколайович Базилевський** — постать із трагічною та водночас величною долею, чиє життя стало прикладом відданості вірі та стійкості перед обличчям тоталітарного режиму. ### Життєвий шлях та духовне служіння Майбутній священнослужитель народився 7 липня 1881 року в селі Ново-Макарівка Воронезької губернії, зростаючи в родині місцевого псалмоспівця. Отримавши освіту у Воронезькій духовній семінарії, Ісмаїл спочатку присвятив себе педагогічній ниві: з 1901 по 1909 рік він працював учителем у сільській школі. У 1915 році він прийняв священний сан, що стало визначальним кроком у його житті. Отець Ісмаїл ревно служив парафіянам у храмах сіл Скорнякове та Оцкочне. Проте радянська антирелігійна політика зруйнувала цей устрій — у 1930 році його церкву закрили. Рятуючись від переслідувань, священник перевіз родину до Воронежа. Аби прогодувати дружину Анну Миколаївну, сина Олександра та доньку Олександру, він був змушений працювати на заводі та опановувати різні цивільні професії. ### Арешт, табори та мученицька смерть Радянська репресивна машина не залишила священника у спокої. 5 серпня 1940 року Ісмаїла Базилевського заарештували. Вже 17 вересня 1940 року його засудили за статтею 58-10 ч. 1 Кримінального кодексу РСФРР. Йому інкримінували безглузді звинувачення в «антисемітизмі та розповсюдженні контрреволюційної агітації». Вироком суду стали 10 років виправно-трудових таборів (ІТЛ) із позбавленням громадянських прав. У березні 1941 року засудженого етапували до сумнозвісного Карлагу (Карагандинського ВТТ). Проте навіть у нелюдських умовах табору тиск на нього не припинився. 31 серпня 1941 року Ісмаїла Миколайовича знову визнали винним — цього разу за нібито «контрреволюційні висловлювання» безпосередньо в таборі — і засудили до розстрілу. Смертний вирок було виконано 17 листопада 1941 року. Точне місце поховання мученика й досі залишається невідомим. ### Реабілітація та канонізація Справедливість та чесне ім'я священнослужителя було відновлено через десятиліття після його загибелі. 19 травня 1998 року Ісмаїла Базилевського було офіційно реабілітовано. А 20 серпня 2000 року рішенням Архієрейського Собору Руської Православної Церкви його причислили до лику святих новомучеників.